Про вибір нотаріуса

До якого нотаріуса звернутися: до якого ближче, дешевше, за порадою знайомих чи вибрати за іншими критеріями? Це дуже важливе та серйозне питання, оскільки від компетентності нотаріуса залежить результат Вашої справи.

Клієнтка звернулася до нас для оформлення спадщини після смерті чоловіка. Спадкове майно складалося з 1/2 частки квартири (половина квартири вже належала клієнтці). Як з’ясувалося, оригінал правовстановлюючого документа на майно було втрачено ще за життя спадкодавця. У більшості випадків відсутність правовстановлюючого документа є прямою і беззаперечною підставою для звернення до суду, оскільки у зв’язку зі смертю власника, документ відновити неможливо. Але в цій ситуації перевагою було те, що квартира належала двом власникам, тому нам удалося отримати дублікат цього документа.

На момент її звернення спадкова справа вже була заведена дочкою померлого в одній із нотаріальних контор міста Одеси, тому обирати не доводилося – ми зайнялися підготовкою необхідних документів. Після закінчення шести місяців після смерті спадкодавця ми звернулися до нотаріуса із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину. І яке ж було здивування, коли нотаріусом було винесено ухвалу про відмову в її видачі та роз’яснення необхідності оформлювати право власності у судовому порядку! Причиною відмови стала відсутність реєстрації права власності спадкоємця у Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Дійсно, норму законодавства про обов’язкову реєстрацію передбачено, але в цьому випадку основну роль відіграє рік видачі документа на майно. Справа в тому, що до 2004 року право власності виникало незалежно від його реєстрації в реєстрах (книгах Бюро технічної інвентаризації), простіше кажучи: до появи електронного реєстру не було обов’язку реєструвати своє право власності.

Після довгих спроб пояснити нотаріусу незаконність такої відмови нам все ж таки довелося звернутися до суду, де наші слова були підтверджені рішенням суду, що набрало законної сили. Свідоцтво про право на спадщину клієнтки в результаті було отримано, право власності – зареєстровано, хоча часу і сил було витрачено на порядок більше звичайного оформлення спадщини.

З цього випливає: потрібно з усією відповідальністю підходити до вибору нотаріуса, щоб знайти професіонала, якому не страшно довірити оформлення своїх документів, чи то спадщину, угоду чи звичайний дозвіл на виїзд дитини.

Здавалося б, на цьому можна закінчити розповідь, але за два роки клієнтка знову звернулася до нас за допомогою. І йшлося про ту ж квартиру.

Як ми говорили раніше, окрім нашої клієнтки була ще одна спадкоємиця, яка не поспішала отримувати Свідоцтво про право на спадщину та не виявляла бажання брати участь у будь-яких витратах на утримання квартири. Вислухавши клієнтку, ми вирішили звернутися до суду з позовом про припинення частки у спільному майні та визнання права власності на цю частку за клієнткою. Незважаючи на складність цього процесу (пов’язану з необхідністю проведення експертизи, переговорів із попереднім власником та відшкодування йому вартості частки квартири), ми успішно довели справу до кінця і в результаті отримали рішення суду про визнання права власності, а клієнтка стала єдиним власником квартири.

Помилки у документах

До нас до компанії звертаються люди, у яких, спочатку, зовсім інші проблеми та потреби, але потім виявляється, що вони стали жертвою, якщо можна так сказати, роботи наших органів влади, які дуже, ну просто ДУЖЕ УВАЖНО вписують ім’я, прізвище, по батькові, дати та іншу інформацію у всілякі документи, які вони видають.

До нашої компанії звернулася людина з питанням щодо реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку. Документи у клієнта, як він запевняв під час спілкування по телефону, були в «повному порядку».

Коли клієнт прийшов на консультацію, виявилося, що «повний порядок» дуже далекий від того, що ми побачили.

У правовстановлюючих документах, а саме – у державному акті на земельну ділянку та у договорі дарування, прізвище клієнта написали неправильно. І вийшло, що документи щось зовсім і не його, і будинок не його, і земельна ділянка теж.

Начебто й помилка не значна – одна буква, скажіть Ви, але різноманітність прізвищ настільки велика, що думаю, в Україні зустрінеться людина з Вашим новим «помилковим» прізвищем. І в результаті вийде так, що є правовстановлюючі документи, є власник, але нічого спільного з Вами це не має.

І що тут важливо, ми вчасно помітили цю помилку і якнайшвидше виправили її в судовому порядку. Процес звичайно не дуже швидкий, але якщо все грамотно викласти у заяві, то й успіх гарантовано.

У випадку нашого клієнта все вирішилося найкращим чином. Ми запустили судовий процес, пройшли його успішно, було ухвалено рішення суду на користь, тобто. – ми встановили факт приналежності правовстановлюючих документів нашому клієнту та зареєстрували право власності на будинок та земельну ділянку вже з правильним прізвищем, ім’ям та по батькові.

Тому, наполегливо рекомендую, уважно читати Ваші документи, перевіряти їх, і у разі навіть незначної помилки негайно реагувати та вживати потрібних заходів.

І навіть якщо це не помилка, а скорочення та/або в документі просто не вказано Ваше по батькові, то потрібно пам’ятати, що Ваші правильні дані записані в паспорті, і будь-яка їхня невідповідність з іншими документами – це вже проблема.

Тепер візьміть свій паспорт, подивіться уважно на його номер, серію, прізвище, що в ньому вказано і перевірте всі свої документи, що встановлюють право.

Уважність та швидкість реагування може врятувати Вас від дуже серйозних проблем.

Реєстрація права власності

Ця справа може стати статтею в газеті, навіть детектив можна написати, якщо захотіти, але ми, як юридична компанія, яка щиро сподівається на те, що в нашій країні буде набагато менше таких випадків, на підставі яких можна написати книгу, хочемо її надати загального читання, щоб попередити всіх про існування таких ситуацій.

Клієнт звернувся до нашої компанії за допомогою в оформленні спадкового майна, яке складала квартира. Він пропустив термін подання заяви про прийняття спадщини, але це не рідкість сьогодні, і тим більше, він мав вагому для цього причину.

Ми звернулися до суду, щоб визнати право власності на квартиру в порядку спадкування згідно із законом, оскільки це був єдиний можливий варіант. Все пройшло добре, суд, зробивши безліч запитів для того, щоб підтвердити родинні зв’язки нашого клієнта та його спадкодавця та підтвердити право власності на квартиру померлого, все ж таки прийняв рішення на нашу користь і визнав право власності на квартиру за нашим клієнтом.

І ось, ми отримали довгоочікуване рішення суду з печаткою, з написом «набуло законної сили» і, звичайно ж, вирушили до нотаріуса реєструвати право власності клієнта на квартиру в Державному реєстрі.

Все, як бачите, йшло своєю чергою, але рівно до того моменту, як нотаріус зареєстрував заяву про реєстрацію права власності на квартиру. Після цього невідомим нам чином з’явилася ще одна заява на оформлення права власності на цю ж квартиру від іншої людини, яку клієнт наш знати – не знав. І різниця у подачі цих заяв становила два дні, й інша заява також була подана на підставі рішення того ж суду.

Наша швидкість роботи та ці два дні, зберегли квартиру та право власності на неї за нашим клієнтом. Але що найцікавіше, так це те, що справді існує інше рішення суду, на підставі якого право власності на квартиру, що належить зараз нашому клієнту, визнали за зовсім іншою людиною. Ми з цією справою ознайомилися і були справді шоковані його матеріалами та рішенням, яке ухвалили на їх підставі. Не відповідало багато, навіть свідоцтво про смерть спадкодавця було з іншим номером та іншою серією, ніж справжнє.

Ця ситуація шокувала нас, зібравши всілякі матеріали – зараз оскаржимо це рішення суду, але як таке могло взагалі статися, незрозуміло й досі.

Ми щиро сподіваємося, що Апеляційний суд буде набагато уважнішим, і що винесене рішення буде справедливим, а поки що чекаємо наступного судового засідання у справі та готуємо нову статтю з продовженням цієї історії…