
До якого нотаріуса звернутися: туди, де ближче, дешевше, за порадою знайомих чи вибрати за іншими критеріями? Це дуже важливе та серйозне питання, оскільки
Про вибір нотаріуса
До якого нотаріуса звернутися: до якого ближче, дешевше, за порадою знайомих чи вибрати за іншими критеріями? Це дуже важливе та серйозне питання, оскільки від компетентності нотаріуса залежить результат Вашої справи.
Клієнтка звернулася до нас для оформлення спадщини після смерті чоловіка. Спадкове майно складалося з 1/2 частки квартири (половина квартири вже належала клієнтці). Як з’ясувалося, оригінал правовстановлюючого документа на майно було втрачено ще за життя спадкодавця. У більшості випадків відсутність правовстановлюючого документа є прямою і беззаперечною підставою для звернення до суду, оскільки у зв’язку зі смертю власника, документ відновити неможливо. Але в цій ситуації перевагою було те, що квартира належала двом власникам, тому нам удалося отримати дублікат цього документа.
На момент її звернення спадкова справа вже була заведена дочкою померлого в одній із нотаріальних контор міста Одеси, тому обирати не доводилося – ми зайнялися підготовкою необхідних документів. Після закінчення шести місяців після смерті спадкодавця ми звернулися до нотаріуса із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину. І яке ж було здивування, коли нотаріусом було винесено ухвалу про відмову в її видачі та роз’яснення необхідності оформлювати право власності у судовому порядку! Причиною відмови стала відсутність реєстрації права власності спадкоємця у Реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Дійсно, норму законодавства про обов’язкову реєстрацію передбачено, але в цьому випадку основну роль відіграє рік видачі документа на майно. Справа в тому, що до 2004 року право власності виникало незалежно від його реєстрації в реєстрах (книгах Бюро технічної інвентаризації), простіше кажучи: до появи електронного реєстру не було обов’язку реєструвати своє право власності.
Після довгих спроб пояснити нотаріусу незаконність такої відмови нам все ж таки довелося звернутися до суду, де наші слова були підтверджені рішенням суду, що набрало законної сили. Свідоцтво про право на спадщину клієнтки в результаті було отримано, право власності – зареєстровано, хоча часу і сил було витрачено на порядок більше звичайного оформлення спадщини.
З цього випливає: потрібно з усією відповідальністю підходити до вибору нотаріуса, щоб знайти професіонала, якому не страшно довірити оформлення своїх документів, чи то спадщину, угоду чи звичайний дозвіл на виїзд дитини.
Здавалося б, на цьому можна закінчити розповідь, але за два роки клієнтка знову звернулася до нас за допомогою. І йшлося про ту ж квартиру.
Як ми говорили раніше, окрім нашої клієнтки була ще одна спадкоємиця, яка не поспішала отримувати Свідоцтво про право на спадщину та не виявляла бажання брати участь у будь-яких витратах на утримання квартири. Вислухавши клієнтку, ми вирішили звернутися до суду з позовом про припинення частки у спільному майні та визнання права власності на цю частку за клієнткою. Незважаючи на складність цього процесу (пов’язану з необхідністю проведення експертизи, переговорів із попереднім власником та відшкодування йому вартості частки квартири), ми успішно довели справу до кінця і в результаті отримали рішення суду про визнання права власності, а клієнтка стала єдиним власником квартири.